Андрій Котовенко: воїн-чемпіон, який створив себе сам. Спогади про загиблого героя

       Андрій Котовенко ( 16 січня 1983 – 02 травня 2022 ) – український військовослужбовець, солдат Збройних Сил України, ветеран АТО, учасник російсько – української війни.

    Андрій Котовенко народився 16 січня 1983 року в  місті Боярка. Його дитинство та юність пройшли в Боярці, де він закінчив Боярську ЗОШ №4. Юнак здобув фах слюсаря, проте працював менеджером в одному з магазинів міста.

   Коли росія в 2014 році почала агресію проти України, Андрій вирішив, що буде боронити Україну зі зброєю в руках. Утім до війська вдалося потрапити не одразу. У юності чоловік мав поганий зір, тому від військової служби був звільнений за станом здоров’я.

   Втомившись оббивати пороги військомату, Андрій пішов на фронт добровольцем. Як позивний обрав собі прізвисько, яке йому дали ще підлітком  - Кіт.

   Попри відсутність досвіду, Андрій виявився дуже ефективним воїном: був і навідником, і мінометником, і розвідником. Досить гарно захисник зарекомендував себе в артилерії. Став командиром мінометного відділення, яке надзвичайно ефективно працювало на позиціях ворога. Після цього перейшов у розвідку.

   Швидко вчився, нічого не боявся, зголошувався першим на всі бойові завдання. Після служби у кількох добровольчих формуваннях, він уклав контракт із 93- ю бригадою.  

    У боях у Донецькій області він був командиром окремого мінометного підрозділу. Попри обережність, важкого поранення Андрію уникнути не вдалося.  Наприкінці січня 2016 року на шахті «Бутівка», що неподалік Донецького аеропорту, підірвався на ворожій міні, під час виконання завдання розвідки.

  Поранення Андрія виявилося дуже важким. Після отриманого поранення переніс 22 операції в Україні та Німеччині, відмовившись від ампутації.

    Там же, у Німеччині, Андрій випадково натрапив на статтю про «Ігри нескорених» - міжнародні спортивні змагання в параолімпійському стилі для поранених військовослужбовців. Це стало точкою відліку.

       Після реабілітації, за порадою друга, Андрій Котовенко розпочав тренування – займався пауерліфтингу у рідній Боярці під керівництвом заслуженого тренера України Сергія Тетянюка впродовж 2019 – 2021 років. 

      У 2020 році Андрій здобув срібну медаль на чемпіонаті Європи паверліфтингу у Словаччині. До цього став чемпіоном України та срібним призером.

    У червні 2021 року він переміг у національних змаганнях «Ігор нескорених» у пауерліфтингу. А вже 25 жовтня 2021 року завоював бронзу на чемпіонаті світу. 

      Окрім спорту, Андрій Котовенко вів активне життя – працював, здобував в університеті фах юриста, активно вчив англійську, відвідував україно – норвезьку програму з ведення бізнесу.

 До початку повномасштабного вторгнення росії, Андрій мріяв взяти участь у турнірі Arnold Classi, який традиційно відвідує Арнольд Шварцнеггер. Саме з ним планував сфотографуватися Кіт, ставши чемпіоном. Це для нього також було таке собі хобі: селфі з публічними особами. Він фотографувався з Кличком, із Зеленським.

    Але фото з «залізним Арні» потрібне було герою і для благородної мети. Він розраховував, що це стане доброю рекламою для змагань ветеранів, які мріяв організувати – «Сталеве серце». Андрій навіть розробив логотип, але втрутилася війна.

    Андрій Котовенко загинув о 9-й годині ранку 2 травня на Харківщині. Під час виїзду бійці потрапили під обстріл. Йому було 39 років. Поховали бійця у Віті-Поштовій на Київщині, де він останній час проживав.  Його підрозділ продовжує захищати Україну.