Неймовірною правдивістю, влучними рядками поезій дихає вся творчість митця, який від самого народження був покликаний уславлювати свою Батьківщину й самою душею переживати з нею тяжкі часи.

Я так її, я так люблю мою Україну убогу,

що проклену святого Бога, за неї душу погублю!

Тарас Григорович Шевченко... Великий Кобзар... Пророк української долі...

Людина з, просто, надприродними обдаруваннями, яка назавжди ввійшла в літопис світової культури.

“Коли б мені прийшлось одним словом схарактеризувати поезію Шевченка, то я сказав би: се поезія бажання життя. Свобідне життя, всесторонній, нічим не опутаний розвій одиниці і цілої суспільності, цілого народу, – се ідеал Шевченка, котрому він був вірним ціле життя. Неволя і переслідування – чи то народне, політичне, суспільне чи релігійне – мали в нім непримиримого ворога. Бажання життя пробивається у всіх його творах як золота нитка з-посеред різнобарвної тканини. Індивідуальність людська – без огляду на стан, народність і віру – є для нього свята. Терпіння і кривди людські порушували його все з однаковою силою, чи то були терпіння мужички, гнаної на панщину і лишаючої свою дитину під снопом, чи терпіння молодої княжни, котрої життя знівечив рідний батько, чи генеральші, котру мати продала за генерала, за палати, чи тої жидівочки, котра мститься криваво на рідному батькові за поругані права люблячого серця”. І. Франко(1891 р.).

Мабуть, не треба більше й добирати слів, щоб охарактеризувати життєвий та творчий шлях Тараса Шевченка, ніж висловив їх Іван Франко. Нам дісталися у спадок рядки його поезій, картини і малюнки. І кожного разу, неначе вперше, ми відкриваємо для себе неймовірний світ шевченківського слова й пензля.
Та головне, що ми, вже покоління XXI ст. пам’ятаємо і шануємо історію свого народу, його тяжкі часи та світлі години. Адже народ, який не знає своєї історії – не має майбутнього. Читальна зала № 4, завжди привітна й затишна, з радістю приймає у свої обійми поціновувачів натхнення і творчості. У рік 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка працівниками бібліотеки проведено Шевченківські читання “Літопис шани і любові”. Студентство й школярі Роганського аграрного ліцею, викладачі й співробітники університету вшанували пам’ять Великого Кобзаря українського народу читанням віршів, милозвучними піснями, написаними на рядки його поезій, літературними оглядами про людину з неймовірно складним та, водночас, осяяним геніальністю життям, демонстрацією мультимедійних презентацій тощо. І кожного разу, звертаючись до творчості Тараса Шевченка, ми знаходимо в ній відображення сучасності, того життя, яке маємо зараз, у цю саму мить.

І на оновленій землі врага не буде, супостата,

а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі.

Т. Шевченко, 1860 р.

All news

Comments:

Only authorized users can leave comments.